Тест з музичниго мистецтва 5 клас
вівторок, 26 травня 2020 р.
понеділок, 25 травня 2020 р.
понеділок, 11 травня 2020 р.
неділя, 10 травня 2020 р.
Урок № 32 Тема уроку: Святкова й розважальна музика.
Урок № 32
Тема уроку: Святкова й розважальна музика.
четвер, 7 травня 2020 р.
середа, 6 травня 2020 р.
Урок № 31 Тема уроку: Святкова й розважальна музика.
Урок № 31
Тема
уроку: Святкова й розважальна музика.
вівторок, 5 травня 2020 р.
понеділок, 4 травня 2020 р.
середа, 29 квітня 2020 р.
понеділок, 27 квітня 2020 р.
вівторок, 21 квітня 2020 р.
понеділок, 20 квітня 2020 р.
29 урок Тема : Мандрівка рідним краєм.
Урок №29
Тема : Мандрівка рідним
краєм. Музичний віночок
Мета уроку: познайомити учнів з визначенням
музичний віночок; продовжувати ознайомлювати учнів з особливостями та
властивостями музичної мови; розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти
настрої музики; виховувати в учнів культуру слухання музики та зацікавленість
нею.
30 Урок Тема : Просто казка
Урок №30
Тема : Просто казка
Мета уроку: познайомити учнів з визначенням
дитяча музична казка; продовжувати ознайомлювати учнів з особливостями та
властивостями музичної мови; розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти
настрої музики; виховувати в учнів культуру слухання музики та зацікавленість
нею.
Урок №30 Тема уроку: Театральна подорож.
Урок №30
Тема уроку: Театральна подорож.
Мета уроку: познайомити
з поняттям опера, закріпити поняття
музична вистава, театр, формувати
вміння сприймати та виконувати музику, виховувати любов та інтерес до музичного
мистецтва, розвивати фантазію та творчу уяву, розвивати ритмічний слух,
виховувати повагу до творів світової класики, до українських народних пісень.
четвер, 16 квітня 2020 р.
Урок №29 Тема уроку: Казка
Урок №29
Тема уроку: Казка
Мета уроку: познайомити
з поняттям музична казка, закріпити
поняття музичний альбом, формувати
вміння сприймати та виконувати музику, виховувати любов та інтерес до музичного
мистецтва, розвивати фантазію та творчу уяву, розвивати ритмічний слух,
виховувати повагу до творів світової класики, до українських народних пісень.
понеділок, 13 квітня 2020 р.
27 урок Тричастинна форма
УРОК 27 клас
3
Тема. Тричастинна форма як
вираження двох різних станів, настроїв, характерів, їх структура. Знаки
альтерації.
29 урок Тема. Форма рондо в музиці.
УРОК 29
Тема. Форма рондо в музиці.
Мета. Дати поняття «рондо»;
закріпити знання про види маршів; розвивати співацькі навички, творчі
здібності; створювати правильний ритмічний рисунок вправ; відтворювати ритмічні
вправи; виховувати любов до музики.
28 урок Тема : Космічні пригоди
Урок №28
Тема : Космічні пригоди
Мета уроку: познайомити учнів з терміном
електронна музика; продовжувати ознайомлювати учнів з особливостями та
властивостями музичної мови; розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти
настрої музики; виховувати в учнів культуру слухання музики та зацікавленість
нею.
вівторок, 7 квітня 2020 р.
понеділок, 6 квітня 2020 р.
Урок №28 Тема уроку: Дитячі іграшки.
Урок №28
Тема уроку: Дитячі іграшки.
Мета уроку: познайомити
з поняттям музичний альбом, закріпити
поняття вокальна та інструментальна
музика, формувати вміння сприймати та виконувати музику, виховувати любов та
інтерес до музичного мистецтва, розвивати фантазію та творчу уяву, розвивати
ритмічний слух, виховувати повагу до творів світової класики, до українських
народних пісень.
УРОК № 26 Тема СЮЇТА
УРОК № 26 \
Тема СЮЇТА
Тема СЮЇТА
Мета уроку:
Навчальна:
спрямувати увагу учнів на значення народної музики як джерела творчості
видатних композиторів (на прикладі музики М. Лисенка); поглибити знання учнів
про творчість М. Лисенка; дати учням визначення поняття сюїта;
Розвивальна:
розвивати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів;
Виховна:
прищеплювати учням зацікавленість творами української класичної музики,
естетичний смак, культуру спілкування та мовлення.
Музичний матеріал:
фрагменти «Української сюїти» М. Лисенка, «Веселка» Н. Май.
Полонез, мазурка, краков'як, віденський вальс... І справді, за назвою цих танців можна навіть вивчати географію. Але перелік танців, назва яких походить від назв міст, місцевостей, країн, не завершений. А чи можуть об'єднатися всі ці танці в одному творі? Спробуємо дізнатися про це сьогодні на уроці.
— Сюїта (фр.
suite) — циклічна музична форма, складена з кіль¬кох контрастних частин.
Термін сюїта був уведений у
другій половині XVII століття французькими композиторами. Спочатку сюїта
складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди та джиґи. Пізніше
до сюїти увійшли й інші танці, зокрема менует, ґавот, пасп'є та буре. Німецькі
композитори нерідко вводили на початку сюїти увертюру.
Найвідомішим автором сюїт можна
вважати Й. С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру, віолончелі, скрипки та
флейти. Серед інших відомих авторів сюїт цієї епохи — Ґ. Ф. Гендель.
У другій половині XVIII століття
жанр сюїти вважали старомодним: його витіснили симфонія та інструментальні
концерти.
Але у XIX столітті жанр сюїти
відродився, однак цей термін тепер мав інший зміст: сюїтами називали
інструментальні збірки фрагментів із опер чи балетів або ж послідовності
невеличких п'єс, об'єднаних тематично. Отже, сюїта — це циклічна форма, що складається із самостійних частин,
які контрастують між собою, але об'єднані загальним художнім задумом.
Пригадайте назви сюїт та їх
авторів, із якими ми вже знайомились на уроках музичного мистецтва
· Що спільного та відмінного у цих сюїтах?
Миколу Віталійовича Лисенка ми вважаємо засновником української класичної музики,
цілою епохою в історії української культури. Його діяльність як славетного
українського композитора, засновника української музичної класики,
фольклориста, дириген¬та, піаніста і музичного педагога дала поштовх розвитку
професійної музики в Україні. Протягом усього життя він збирав український
пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.
Він став пропагандистом української
музичної культури за ме-жами України, і вона отримала визнання як рівноправна
поміж інших музичних культур.
Велика та розмаїта музична
спадщина М. Лисенка. Він написав 11 опер, понад 80 творів різних форм на тексти
Т. Шевченка, низ¬ку інструментальних творів, музику до театральних вистав,
пісні на слова різних авторів. Величезне значення в історії української
музичної культури мають опери М. Лисенка. Яскравість і щирість музичної мови,
почуття співзвучності музики з розвитком сюжетної лінії, уміння розгорнути
драматичну дію й намалювати рельєфні образи — усе це притаманне М. Лисенку як
оперному композитору.
Спираючись на досягнення
російських композиторів, на досвід С. Гулака-Артемовського, традиції
українського театру, Лисенко збагатив жанр української опери. У його творчості
вперше в умовах України оформилися героїко-історична народна музична драма
(«Тарас Бульба») та опери: лірико-побутова («Наталка-Полтавка»),
казково-фантастична («Різдвяна ніч», «Утоплена»), дитяча («Коза- Дереза», «Зима
і Весна», «Пан Коцький»). Майже всі музично- драматичні твори Лисенка написані
у творчій співдружності з відомим драматургом і поетом М. Старицьким, який
створив лібрето для них.
Одним із визначних фортепіанних
творів Лисенка стала українська сюїта у формі старовинних танців на основі
народних пісень. В «Українській сюїті» Лисенко, як і в багатьох інших своїх
творах, використовує мелодії народних пісень як початкове інтонаційне зерно,
яке він розробляє за вимогами професійної європейської музичної мови. Водночас
сюїта виділяється з-поміж інших творів Лисенка.
«Українська сюїта» складається з
шести частин, кожна з яких написана на мелодію народної пісні. Про характер
використання Лисенком народних мелодій у сюїті можна сказати, що це вже не
обробки — це оригінальна творчість, коли вже знайомі народні мелодії раптом
заіскрилися новим змістом, набули свіжості, вираз-ності, сповнилися новим
життям. Професійна музика наблизилась до слухача, ожила через наповнення її
національним змістом.
Сама назва твору свідчить про
звернення композитора до музики попередніх епох. Лисенко використовує
старовинні танці (куранта, токата, сарабанда, ґавот). Композитор будує цикл за
принципом чергування нетанцювальннх і танцювальних, мажорних та мінор¬них
розділів, а також на темповому контрасті.
Відкриває сюїту прелюдія на
основі мелодії української народної пісні «Хлопче-молодче, який ти ледащо», в
якій лірична тема народ-ної пісні проходить в середньому регістрі фортепіано, а
в той самий час її постійно оспівує хвилеподібний віртуозний акомпанемент.
Прелюдія створює динамічний та драматичний образ.
Друга частина — Куранта
(«Помалу-малу, братику, грай»).
В основі третьої частини Токати
(«Пішла мати на село») жвава пісня-танець «Гречаники», що має ствердний,
рішучий характер.
Сарабанда («Сонце низенько, вечір
близенько») — спокійний, мірний, трохи поважний танець. Ця частина базується на
пісні- романсі «Сонце низенько, вечір близенько». Сарабанда має скорбот-ний
характер, мелодія зберігає розповідний, виважений темп.
Наступна частина — Гавот («Ой чия
ти, дівчино, чия ти?»), де переважає журливий, драматичний настрій, якому,
проте, протиставляється дещо радісніший, безтурботній середній епізод (що лунає
в мажорі).
Закриває сюїту мажорне Скерцо
(«Та казала мені Солоха»), жвава п'єса з легкою мелодією у швидкому темпі, де
М. Лисенко використовує народну пісню жартівливо-грайливого характеру. Скерцо
утверджує радісний завершальний характер сюїти.
Слухання музики
Слухання фрагментів «Української сюїти» М. Лисенка
Вокально-хорова робота
Продовження роботи над піснею «Веселка» Н. Май
Підбиття підсумків уроку
Кожна епоха народжує нові танці. «Тільки мелодія робить музику вічною»,— сказав
відомий український композитор В. Сильвестров. І, здається, ми сьогодні в цьому
переконались: саме мелодії український народних пісень об'єднали старовинні
танці давніх епох, а творчість композитора — і нас з вами, слухачів.
Бліцопитування
· Які старовинні танці було покладено в основу «Української
сюїті» М. Лисенка?
· Мелодії яких пісень ми почули в різних частинах цієї
сюїті?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Складіть невеличку добірку із
творів різних видів мистецтва, присвячених темі «Танець».
Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселка»
Н. Май).
пʼятниця, 3 квітня 2020 р.
Історія рок-опери
Переходьте за посиланням: https://sway.office.com/Z9eq185Sp0HlIika?ref=Link&loc=play
Історіявиникнення мюзиклу
Переходьте за посиланням:
https://sway.office.com/PF9veI2C4aVsAFul?ref=Link&loc=play
https://sway.office.com/PF9veI2C4aVsAFul?ref=Link&loc=play
вівторок, 31 березня 2020 р.
Урок 27 Тема: Казкові Фінляндія та Норвегія
Урок 27.
Тема:
Казкові Фінляндія та Норвегія
Мета:
• навчальна: визначити своєрідністьнорвезьких і фінлядських
пісень; з’ясувати жанрову подібність пісенної творчості обох народів на
прикладі протяжних ліричних і танцювальних народних пісень.
розвивальна: розвивати предметні та
міжпредметні компетентності і творчі здібності учнів, навички кантиленного
співу. Збагачувати слухацький досвід, емоційну сферу;
• виховна: виховувати в четвертокласників почуття патріотизму та
інтернаціоналізму. Формувати поважне ставлення до культури свого та інших
народів.
Музичний матеріал:
Ян
Сібеліус, сифонічна поема «Фінляндія». Едвард Гріг, «Захід сонця», Едвард Гріг,
«Захід сонця» (розучування) «Наша вчителька» Вірші Наталії Іванової Музика Анни
Олєйнікової (повторення) за бажанням вчителя, як додатковий матеріал
запропонований авторами підручника.
Як і всі країни Північної Європи,
Фінляндія вражає своїми казковими зимовими краєвидами. Дуже давно люди вірили,
що тут у дрімучих лісах живуть магічні істоти: тролі та ельфи, злі чаклуни й
добрі чарівники. Вважали, що зустріч із ними може змінити долю людини. А ще
саме у Фінляндії живе Сайта Клаус, який приносить подарунки дітям на
Різдво.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Ян Сібеліус народився 8 грудня 1865 в Гямеенлінні (шведська назва Тавастехус)
у Фінляндії. Був другим із трьох дітей доктора
Крістіана Густава Сібеліуса і Марії Шарлотті Борг. Хоч у родині
підтримувалися шведські культурні традиції, що беруть
початок від пращурів композитора, його віддали у фінську середню школу. У 1885 вступив до Імператорського університету в Гельсінкі— та його не приваблювала професія
юриста: незабаром він перейшов до Музичного інституту, де став найяскравішим
учнемМ.Вегеліуса. Багато його ранніх творів для камерних
ансамблів виконувалися студентами і викладачами інституту. У 1889Сібеліус одержав державну стипендію для навчання композиції
й теорії музики у А.Беккера в Берліні. Наступного року брав уроки у К.Гольдмарка і Р.Фукса
у Відні.
Після повернення Сібеліуса до Фінляндії відбувся його
офіційний дебют як композитора: була виконана симфонічна поема Куллерво
(Kullervo), ор. 7, для солістів, чоловічого хору й оркестру — за одним із
сказань фінського народного епосу Калевала. Це були роки небаченого патріотичного підйому, і
Сібеліуса негайно проголосили музичною надією нації. Незабаром він одружився з
Айно Ярнефельт, батьком якої був відомий генерал-губернатор, що очолював
національний рух.
У 1897 Сібеліус брав участь у конкурсі на заміщення посади
викладача музики в університеті, але зазнав невдачі, після чого друзі
переконали сенат заснувати для нього щорічну стипендію у 3000 фінських
марок.
Помітний вплив на ранню творчість Сібеліуса зробили два
фінських музиканти: мистецтву оркестровки його навчав Роберт
Каянус, диригент і засновник Асоціації
гельсінкських оркестрів, а наставником в області симфонічної музики був
музичний критик К. Т. Флодін. Прем'єра Першої симфонії Сібеліуса
відбулася в Гельсінкі (1899). У цьому жанрі композитор написав ще 6 творів —
останньої була Сьома симфонія (одночастинна Fantasia sinfonica), ор. 105,
вперше виконана у 1924 в Стокгольмі. Міжнародну популярність Сібеліус завоював саме завдяки
симфоніям, але популярністю користуються і його скрипковий концерт, й численні
симфонічні поеми, наприклад, «Донька Півночі» (Pohjolan tytär), «Нічна скачка і
схід сонця» (Nattlig ritt och soluppgang),
«Туонельський лебідь» (Tuonelen joutsen)
і «Тапіола» (Tapiola).
Більшість творів Сібеліуса для
драматичного театру (усього їх шістнадцять) — свідчення його особливої
схильності до театральної музики: зокрема, це симфонічна поема «Фінляндія» (Finlandia) (1899) і Смутний вальс (Valse triste) з музики до п'єси шурина
композитора А.Ярнефельта Смерть (Kuolema); п'єса була вперше поставлена у
Гельсінкі в 1903. Багато пісень і хорові твори Сібеліуса
часто звучали у нього на батьківщині, але за її межами майже невідомі:
очевидно, їхньому поширенню заважав мовний бар'єр, а крім того, вони позбавлені
характерних переваг його симфоній і симфонічних поем. Сотні фортепіанних і
скрипкових п'єс і кілька салонних сюїт для оркестру ще більше поступаються
кращим творам композитора, приводячи в зніяковілість навіть найвідданіших
шанувальників його таланту.
Творча
діяльність Сібеліуса фактично завершилася в 1926 симфонічною поемою Тапіола, ор. 112. Понад 30 років
музичний світ чекав від композитора нових творів — особливо його Восьмої
симфонії, про яку стільки говорилося; однак очікування не втілилися. У ці роки
Сібеліус писав лише невеликі п'єси, зокрема масонську музику і пісні.
Ще при
житті Сібеліус був вшанований так, як вшановували лише деяких художників.
Досить згадати численні вулиці Сібеліуса, парки Сібеліуса, щорічний музичний
фестиваль «Тиждень Сібеліуса». В 1939 «альма-матер» композитора, Музичний інститут, одержав назву
Академії імені Сібеліуса. Ім'ям цього композитора названо популярний нотний
редактор — Sibelius, а також астероїд 1405
Sibelius. Помер Сібеліус в Ярвенпя 20
вересня 1957.
Слухання.
Кінець XIX століття у Фінляндії характеризувався підйомом національної
самосвідомості і спробами уряду Росії цьому перешкодити шляхом посилювання
цензури. У лютого 1899 Маніфест Імператор Микола II опублікував, обмежував
автономію Великого князівства Фінляндського, що в свою чергу викликало протест
у Фінляндії, в тому числі і в колах діячів мистецтва. Серед діячів, обурених
політикою метрополії, був і композитор Ян Сібеліус, який, як вказує сайт
Sibelius.fi, порахував своїм завданням відобразити цей протест в музиці (ця
точка зору не є загальноприйнятою; так, сучасний біограф Сібеліуса Вейо Муртомякі
підкреслює, що сам Сібеліус ставився до своїх творів в першу чергу саме як до
музики, а не як до політичних деклараціям ).
Протягом року Сібеліус написав п'єси «Пісня афінян» і «Танення льодів
на річці Улео» (на слова поета С. Топелиуса, в яких звучить лейтмотив «Я
народився вільним і вільним помру»), а в жовтні створив цикл симфонічних
картин, приурочений до святам на честь фінської друку. У цикл входили увертюра
і шість картин, що ілюструють історію і міфологію фінського народу:
Пісня
Вяйнямейнена
Хрещення фінів
Герцог Юхан в замку Турку
Фіни у Тридцятилітній війні
Велика ненависть (присвячена тактиці «випаленої землі» і каральних
операцій російської армії у Фінляндії в ході Північної війни в 1714-1721 роках)
Пробудження Фінляндії
Виручка від виконання твору повинна була піти в фінський газетний
пенсійний фонд, але одночасно вона задумувалася як виступ у свободу слова проти
цензури російського генерал-губернатора Бобрикова.
Остання картина, «Пробудження
Фінляндії», була пізніше в тому ж році і в початку 1900 року перероблена в
самостійну симфонічну поему. Було вирішено, що твір буде виконуватися в ході
європейського турне диригента Роберта Каянуса, і за порадою друга Сібеліуса,
Акселя Карпелана, воно отримало назву «Родина». У листопада 1900 Сібеліус
завершив роботу над фортепіанної аранжуванням твори, ЯКІЙ, також за порадою
Карпелана, дав назву «Фінляндія». У лютому +1901 року Каянус вже диригував
симфонічною поемою під її новим, що зберігся до теперішнього часу, назвою.
Незабаром була опублікована нова, поліпшена версія музики, а в 1911 році у
вигляді оркестрової сюїти вийшли перероблені «Історичні картини», в які була
знову включена «Фінляндія». Сібеліус продовжував роботу над цією сюїтою до
лютого тисяча дев'ятсот двадцять одна року.
Однак «Фінляндія» придбала широку
популярність сама по собі. Її адаптували для військового оркестру в 1909 році,
для хору з оркестром в Англії в 1925 році і навіть для ансамблю маримбах в 1940
році. На співучу музику заключній частині поеми, відому як «Гімн Фінляндії»,
були написані численні пісні, зміст яких не мало нічого спільного з
батьківщиною Сібеліуса. Складалися тексти і в самій Фінляндії, і в +1937 році
70-річний Сібеліус отримав поштою текст, написаний тенором Вяйне Сола. На
основі тексту Сола Сібеліус написав хорову версію «Гімну Фінляндії». Найбільшу
популярність, проте, завоював текст Вейкко Коскенніемі, виконаний у 1940 році.
Хоча цей твір і не стало офіційним
гімном Фінляндії, воно широко відомо у себе на батьківщині. Цікаво, що на
музику «Фінляндії» був покладений справжній гімн сепаратистського держави
Біафра, що існувало в кінці 1960-х років на території Нігерії [3].
Сам Сібеліус, хоча й оцінювали
«Фінляндію» як «хорошу композицію», не виокремлював її серед інших своїх
творів.
Вокально-хорова
робота
Розучування
Прослухайте
музичний твір уже відомого нам норвезького композитора Едварда Гріга і
спробуйте визначити характер музики й образний зміст.
Аналіз
прослуханого твору
Ми прослухали
романс Едварда Гріга «Захід сонця». Композитор змалював вечірню пору, коли «на
землю знов приходить сон».
Складається
враження, що ввечері вітер ніби заколисує природу. Музика переважно ніжна,
лагідна та раптом стає схвильованішою (з’являється останній сплеск дня, що
минає). Зіставлення мажору (в першій частині) з мінором (у другій) дає змогу
сприймати цей твір як двочастинний.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.
Та давайте
перевіримо правильність наших думок.
Повторне
слухання романсу «Захід сонця»
Розучіть пісню
Е. Гріга «Захід сонця».
Слідкуйте, щоб
ваше дихання було широким, а звучання голосних – округленим і протяжним.
У цьому вам
може допомогти передача фразування рухом руки.
Розучування
романсу «Захід сонця»
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом віють мрії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом віють мрії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
УРОКУ
• Який характер, особливості
російських частівок?
• Що спільного в російських
частівках з українськими коломийками?
Сьогодні ми
знайшли спільні риси ,
що об’єднують музику слов’янських народів.
понеділок, 30 березня 2020 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)