Урок 26 Тема: Сонячні Італія та Болгарія

Урок  26.                                                                    

Тема: Сонячні Італія та Болгарія

Мета:

•  навчальна: познайомити учнів з музичними творами композиторів різних національностей, що пов’язані з образами природи. Порівняти образи й виразні засоби музики українського та російського композиторів. Дати поняття «баркарола». Здійснювати поліхудожній підхід до викладання теми.

•  розвивальна: Розвивати емоційну сферу школярів, предметні та міжпредметні компетентності, навички кантиленного співу, творчі здібності. Вчити розуміти образи музики, пов’язані з вираженням почуттів і настроїв людини.

•  виховна: Виховувати в четвертокласників художній смак, формувати інтерес до мистецтва і любов до природи, здатність тонко відчувати зміст і характер мистецьких творів.

Музичний матеріал:  Микола Лисенко, «Баркарола»; Сергій Рахманінов, «Італійська полька»; болгарська народна пісня «Посадив я полин». «Півник» Латиська народна пісня (повторення). «Наша вчителька» вірші Наталії Іванової Музика Анни Олєйнікової (розучування)

Основні поняття: «баркарола»

 Актуалізація опорних знань

•                    Які народні музичні інструменти та танці прибалтів вам знайомі?

•                    Музика якого композитора  створила образ литовського народного танцю?

•                    Чи схожа музика балтійських народів на мотиви українських народних пісень?

•                    Розкажіть про музичні обряди, інструменти та традиції народів Балтії.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Наша музична подорож триває: ось перед нами виник чарівний сонячний італійський пейзаж.

Повідомлення теми, мети, завдання уроку.

(Тема семестру та тема уроку записані на дошці)

  ОСНОВНА ЧАСТИНА

Італія вважається колискою музичного мистецтва. Композитори всього світу захоплюються італійською музикою. Окрім того, Італія відома майстрами з виготовлення скрипок: Аматі, Гварнері та Страдіварі. їхні шедеври мають особливе звучання, що нагадує дзвінкі жіночі голоси.

У дусі італійської баркароли написали свої фортепіанні твори композитори П. Чайковський та М. Лисенко.

Баркарола — пісня венеціанських човнярів.

Сьогодні прозвучить «Баркарола» композитора М. Лисенка. У цьому творі композитор використав українську народну пісню «Пливе човен». (Учитель виконує декілька куплетів пісні.)

Простежте за розвитком музики української народної пісні «Пливе човен», яку використав композитор у цьому творі.

Визначте особливості музики: темпу, супроводу

Слухання  Микола Лисенко, Баркарола.

•              Чи сподобався вам музичний твір?

•              Чи хотіли б послухати його вдруге?

•              Що можна уявити?

 Фортепіанна п'єса М. Лисенка - один із найкращих творів композитора, пройнятий любов'ю до народної пісні.

В ній композитор виразив любов до української пісні і рідної природи.

Подорожуючи Італією, Сергій Рахманінов захопився італійською музикою, що знайшло відображення в «Італійській польці». Вона, як і італійська пісня, дуже мелодійна та граційна.

- Пригадайте, як танцюють польку і чому вона має таку назву.

Полька — веселий рухливий дводольний танець. Його виконують парами з підскоками. Характер у польки легкий, грайливий. Послухайте танок ще раз і легкими рухами рук, нібито танцюючи, підкресліть пульс музики.

Слухання Сергій Рахманінов. «Італійська полька».

•              Який настрій викликає цей твір?

•              Що ви уявляєте, коли слухаєте  цю музику? Який характер твору?

       ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА

Російський композитор Сергій Рахманінов зростав у музичній родині. Його дідусь був піаністом і композитором, батьки також займалися музикою. У чотирирічному віці він вже грав із дідусем у чотири руки. Коли майбутньому композиторові виповнилося дев'ять років, його зарахували до Петербурзької консерваторії.

Пригадайте, що таке скоромовка. Що для неї характерно? Послухайте  болгарську народну пісню «Посадив я полин». Що вона нагадує?

Слухання. Болгарська народна пісня «Посадив я полин».

Посадил полынь я,

А полынь все выше...

Козочку позвали,

Пусть полынь пощиплет.

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Волка попросили,

Пусть козу задавит.

Волка попросили,

Пусть козу задавит.

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Пушку попросили,

Волка пусть застрелит.

Пушку попросили,

Волка пусть застрелит.

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Пламя попросили,

Пушку пусть подпалит.

Пламя попросили,

Пушку пусть подпалит.

Пламя пушку жечь не хочет,

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Воду попросили,

Пусть затушит пламя.

Воду попросили,

Пусть затушит пламя.

А вода не тушит пламя,

Пламя пушку жечь не хочет,

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Ветер попросили,

Пусть засушит воду.

Ветер попросили,

Пусть засушит воду.

Нет, не сушит ветер воду,

А вода не тушит пламя,

Пламя пушку жечь не хочет,

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Солнце попросили,

Ветер усмири-ка.

Солнце попросили,

Ветер усмири-ка.

Солнце ветер не смиряет,

Нет, не сушит ветер воду,

А вода не тушит пламя,

Пламя пушку жечь не хочет,

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Тучу попросили,

Пусть закроет солнце.

Тучу попросили,

Пусть закроет солнце.

Туча солнце не скрывает,

Солнце ветер не смиряет,

Нет, не сушит ветер воду,

А вода не тушит пламя,

Пламя пушку жечь не хочет,

Пушка в волка не стреляет,

Волк давить козу не хочет,

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Козочка полынь не щиплет,

А полынь все выше...

Вона жвава, грайлива і жартівлива.

Цій пісні характерне і розширення від куплету до куплету за рахунок додавання до кожного наступного куплету нових фраз. У цьому творі головна роль належить хору.

Хоча слова цих двох пісень не всім зрозумілі, музика допомогла зрозуміли їх характер і зміст.

Отже, кожен народ має свою не лише розмовну, а й музичну мову. Вона, на відміну від розмовної, зрозуміла нам без перекладу, за її допомогою виражають певні почуття й образи.  Болгари належать до групи слов’янських народів, тому музика пісні схожа з українською, дуже схожі й наші мови.

•                    Який характер музики, особливості виконання?        

•                    Який жанр пісні?     (жартівлива, ігрова)

ФІЗКУЛЬТУРНА ХВИЛИНКА

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування НАША ВЧИТЕЛЬКА Вірші Н. Іванової   Музика А. Олєйнікової

Підсумок уроку

•        Яке враження склалося у вас від музичних творів?

•        Що їх об'єднує?

Музика - спільна мова всіх народів. Музичні  твори композиторів близькі своєю поетичністю та мелодійністю і Близкість музичної мови народів не випадкова - їх споріднює любов до рідного краю, народу, щире та емоційне ставлення до краси рідної природи. На відміну від розмовної, музична мова  зрозуміла без перекладу.