Урок 31 Тема: Повернення додому, в Україну

Урок  31.                                                            

Тема:  Повернення додому, в Україну

Мета:

• навчальна: визначити своєрідність українських  народних пісень; з’ясувати жанрову подібність пісенної творчості обох народів на прикладі протяжних ліричних і танцювальних народних пісень.

розвивальна: розвивати предметні та міжпредметні

компетентності і творчі здібності учнів, навички кантиленного співу. Збагачувати слухацький досвід, емоційну сферу;

• виховна: виховувати в четвертокласників почуття патріотизму та інтернаціоналізму. Формувати поважне ставлення до культури свого та інших народів.

Музичний матеріал:Українська народна пісня на вірші Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». «Гуде вітер вельми в полі» Вірші В. Забіли Музика М. Глинки (розучування)

Слухання української народної пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

• Який характер пісні, особливості виконання?

Як у цій пісні передається захоплення красою та величчю Дніпра?

Учитель. Пісня складена на слова відомого українського поета Т. Шєвчєнка. У ній відчувається вплив української і росій­ської пісенності.

«Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — українська народна пісня літературного походження. Автор — Тарас Шевченко (пісня є початком балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Мелодія пісні була музичними позивними українського радіо в Другу світову війну (радіо «Дніпро»), а нині — Першої програми Національного радіо та Всесвітньої служби «Радіо Україна».

Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі«Ластівка».

Назва — «Реве та стогне Дніпр широкий» — це перший рядок балади.

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський (нар. 1856 — † 1894). Зверху над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». КолиКропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців.

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році

            Порівняйте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» 3 піснею «Вниз по матушке, по Волге». Які спільні властивості україн­ських і російськи: протяжних ліричних пісень?

Порада вчителю. У ході порівняння пісень слід підвести учнів до висновку щодо спорідненості цих творів, їх спільних характер­них властивостей наспівність, задушевність, широке розгортання мелодії, розспівування складів - характерні спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень.

.Вокально-хорова робота

Розучування пісні М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» .

Вч . Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших. У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.

 „Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі». Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”

Вч . Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його. Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.

Уч. У пісні розповідається про нелегку долю козака.

Вч. Так .Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована. Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі” Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

Сьогодні   ми   познайомилися з одним з найвідоміших творів Т. Шевченка.