Урок 28.
Тема: Грузія, Вірменія, Азербайджан
Мета:
• навчальна: визначити своєрідність
грузинських, вірменських та азербайджанських пісень; з’ясувати жанрову
подібність пісенної творчості народів на
прикладі протяжних ліричних і танцювальних народних пісень.
розвивальна: розвивати предметні
та міжпредметні компетентності і творчі здібності учнів, навички кантиленного
співу. Збагачувати слухацький досвід, емоційну сферу;
• виховна: виховувати в
четвертокласників почуття патріотизму та інтернаціоналізму. Формувати поважне
ставлення до культури свого та інших народів.
Музичний матеріал: Грузинський народний танець «Лезгінка». Арам Хачатурян, гопак із
балету «Гаяне».Едвард Гріг, «Захід сонця» (повторення) «Курчатка» Вірші Т.
Муталлібова Музика Г. Гусейнлі (розучування)
Щоб зрозуміти
музику народів Закавказзя, необхідно, перш за все, ознайомитися з їхньою
природою. Ланцюжки гір Великого Кавказу зі сніжними вершинами, глибокі ущелини,
на дні яких стрімко біжать гірські річки, ліси на схилах гір, зелені долини з
садами та виноградниками, морський прибій, який то набігає на берег з тихим
шелестом, то розбивається об прибережні скелі з ревінням та гуркотінням, – така
природа Закавказзя. Своєрідні, надзвичайно цікаві народи цього регіону –
грузини, вірмени та азербайджанці. Яскравим є і національний колорит музики
кавказьких народів, адже на характері музики відбивається вдача народу,
особливості народного говору. Музика кавказьких народів, здебільшого стрімка й
запальна, буває дуже співучою і ліричною.
Грузинський народний танець „Лезгинка” допоможе нам відчути
колорит національної музики цього народу, його темперамент.
Слухання.
Послухайте „Лезгинку” та спробуйте визначити характерні
особливості цього танцю.
Слухання. Грузинський народний танець „Лезгинка" Отже , які характерні особливості цього танцю ? Уч. Відповіді. Вч. Грузинській
музиці властиві: „гострий” ритм, яскраві акценти, а також велика роль ударних
інструментів.
Слухання. А.
Хачатурян. Балет „Гаяне” (гопак) . Прослухаймо уривок із балету «Гаяне»
видатного вірменського композитора Арама Хачатуряна.
Ара́м Іллі́ч
Хачатуря́н (вірм. Արամ Խաչատրյան, рос. Арам Хачатурян; нар. 24
травня (6 червня) 1903, Тбілісі — † 1 травня 1978, Москва) — композитор, диригент, педагог, музично-суспільний
діяч, народний артист
СРСР (1954), Герой
Соціалістичної Праці (1973), академік
АН Вірменської РСР (1963). Дядько Карена Хачатуряна.
Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року
разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси в Московського
університету, потім став студентом
факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у
Гнесинське музичне училище.
Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт
і був вражений музикоюЛ. Бетховена і Рахманінова. «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою
композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А.
Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки. Композитор відчуває
скрипку, як дійсний майстер — віртуоз», — сказав Давид Ойстрах про Хачатуряна.
1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської
консерваторії, яку блискуче закінчив 1934
і вступив до аспірантури. Ще до студентських років відносяться такі його твори,
як пісня-поема для скрипки з фортепіано (1929), токата для фортепіано (1932),
тріо для фортепіано, скрипки й кларнета (1932). Далі Хачатурян написав 1-ю
симфонію (1934), концерти з оркестром для фортепіано (1936) і для скрипки
(1940). Під час Другої світової
війни працював на всесоюзному радіо,
писав патріотичні пісні й марші.
У 1939 Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади
лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб
«народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової
війни, узимку (3 грудня 1942). В 1943 за цей балет Хачатурян одержав сталінську премію першого ступеня — одну з найвищих нагород того
часу в сфері культури. Через дуже короткий час після прем'єри цей балет
завоював всесвітню славу. Балет «Спартак» став найбільшою роботою Хачатуряна
після війни. Партитура балету була завершена в 1954, а в грудні 1956 відбулася
прем'єра. Відтоді цей балет став «частим гостем» на найкращих сценах світу.
Одночасно Хачатурян працював у театрі й кіно: «Маскарад», «Зангезур», «Пепо», «Володимир Ілліч Ленін», «Російська проблема», «Секретна
Місія», «у них є
Батьківщина», «адмірал Ушаков», «Джордано Бруно», «Отелло», «Сталінградська
битва» та інших. З 1950 Хачатурян
виступав як диригент, гастролював з авторськими концертами в багатьох містах
СРСР і за кордоном.
З 1950 викладав композицію в Московській
консерваторії і в інституті ім.
Гнесіних (з 1951 — професор).
Серед його учнів — А. Я. Ешпай і М. Л. Тарівердіев. З 1957А. І. Хачатурян займав пост секретаря Спілки
композиторів СРСР.
Балети
Короткий зміст “Гаяне”
Дія І
У вірменській селі люди відпочивають після важкого трудового дня. На тлі
інших дівчат своєю красою і чарівністю виділяється Гаяне. У хвилини відпочинку
вона із задоволенням танцює. Гаяне - це втілення Вірменії, її яскравих кольорів
і неповторних фарб. Закоханий в Гаяне Армен не відриває від дівчини очей.
Дія II
Гіко, знаючий про любов Гаяне і Армена, проте намагається завоювати
серце дівчини. Нерозділене кохання штовхає його на брудні і жорстокі вчинки.
Гіко - смілива і рішуча людина, він не терпить ніяких перешкод на своєму шляху.
Але тут його чекає невдача. Це дратує Гіко. У його серці поселяються злість і
відчай. Він вирішує помститися.
Дія III
За допомогою друзів Гіко викрадає Гаяне. Про пригоду швидко дізнається
вся село. Жителі приголомшені й обурені. Під проводом Армена вони знаходять
викрадача. Гіко не в силах терпіти обурення селян. Він вирішує тікати. Гаяне та
Армен щасливі. Любов восторжествувала, і вони можуть одружитися. На весіллі все
односельці співають і танцюють. У цю частину спектаклю включені кілька народних
танців, в тому числі знаменитий «Танець з шаблями».
Мабуть, найбільш відомим музичним фрагментом став «Танець з
шаблями» з заключній частині спектаклю. Балет «Гаяне», і донині будучи яскравим
прикладом Сполучення народного і класичного танців, став символом ВІРМЕНІЇ.
Спектакль у постановці народного артиста Вірменії Вілена Галстяна займає
особливе місце в репертуарі Вірменського національного театру - артисти
виконували його в різних країнах світу, і всюди він незмінно користувався
величезним успіхом у глядачів.
Балет – це музично-хореографічна вистава, в якій органічно
поєднані музика, танець, драматична дія та образотворче мистецтво.
Слухання «Гопака» з балету «Гаяне» композитора А.
Хачатуряна.
Порада вчителю.
При слуханні твору вірменського композитора Арама Хачатуряна «Гаяне» учні
повинні відчути незвичне звучання українського танцю.
Учитель,
застосовуючи метод руйнування образу, звертається до звучання окремих
фрагментів музики.
•
Визначте характер музики. Яких нових якостей набули інтонації українського
танцю у творі вірменського композитора?
Визначте які саме
музичні інструменти виконували «Гопак»: скрипка, флейта, труба, гобой?
• Визначте
особливості музики закавказьких народів.
Вч. Музику якого народу нагадує звучання оркестру? Уч.
відповіді
Вч . Чи прочули ви щось незвичне у звучанні твору? Уч.
Відповіді.
Вч . У виконанні оркестру ми почули
своєрідне звучання знайомого нам українського танцю. Це схоже на український
гопак із вірменським колоритом. Якою б незвичною не була музика, якому б народу
вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.
Музика
закавказьких народів яскрава, стрімка, емоційна і в той же час співуча лірична
Особливе звучання характерне для національних інструментів.) Учитель
знайомить учнів з окремимиі нструментами.
Учитель Традиційні
азербайджанські музичні інструменти - тара, нагора, саза. А вірменські -
зурна, доол.
Сьогодні ми здійснимо подорож до
неповторного середньоазіатського краю. Усіх, хто потрапляє сюди, вражає
неосяжність просторів і рівнини Казахстану, родючі оазиси в роздолах річок,
степи та пустелі, поля бавовни Узбекистану; вражають сині озера і гірські хребти
Киргизстану, вершини яких вкриті вічними снігами та льодовиками, а також
фруктові сади Таджикистану, вражають спека та піски пустелі Каракуми, що в
Туркменістані. Середньоазіатські народи зробили великий внесок у розвиток
загальнолюдської культури. У ті часи, коли не мали своєї писемності, вони
створювали прекрасні зразки усної народної творчості: народні співці
прославляли подвиги своїх героїв, розповідали про чисту та вірну любов Лейлі та
Меджнуна... Якою ж є музика народів Середньої Азії? Відповісти на це питання
нам допоможе узбецька народна пісня-танець «Мавриги».
Послухайте її, визначте найхарактерніші
ознаки цієї музики.
Слухання.
Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»
Танцювальність твору зближує його з музикою інших народів. В основі танцювальних
рухів лежить своєрідний ритмічний рисунок, виразну роль у танці відіграють
ударні інструменти, які супроводжують його мелодію. Саме це притаманне музиці
Середньої Азії. Щоб яскравіше відчути східний колорит цієї музики, доповніть її
виконанням легких рухів руками, імітуючи садіння бавовни, витягування ниток,
вишивання. Ритмічний супровід до танцю «Мавриги» .
Слухання. К. М’ясков. „Туркменський
танець”
Вч .Послухайте ще один танець та
поміркуйте, якому народу він може належати. Національна своєрідність
туркменської музики яскраво втілена в концертній п’єсі для баяну «Туркменський
танець», яку написав український композитор Костянтин М’ясков. Ми зрозуміли це
завдяки своєрідному ритмічному малюнку та вигадливому орнаменту мелодії,
характерному саме музиці Середньої Азії. Ось ще один приклад того, як до музики
одного народу звертаються композитори інших народів. .
5.Вокально-хорова робота
Розспівування
Виконання музичної
розспівки. Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть
вчити на уроці. - виконання розспівки за співом учителя ; - виконання розспівки
в характері .
Вч . Музика може звучати голосно, тихо, не дуже голосно .
Різні відтінки сили звучності в музиці називають динамічними відтінками .
Вч. Вони допомагають
краще розкрити зміст твору і виразно його виконати .
Розучування
Вч . Грузинській музиці властиві: „гострий” ритм, яскраві
акценти, а також велика роль ударних інструментів Сусідом Грузії є Азербайджан.
Азербайджанські діти із великим задоволенням співають пісню «Курчатка».
Послухайте її і поміркуйте, що відрізняє азербайджанську музику від
української. Уч. Відповіді.
Вч.
Мелодія азербайджанської пісні „Курчатка” рухається плавно, водночас примхливо
і вигадливо, наче змійка. Це надає твору особливого національного колориту. Як
і в українських піснях, у ній є розспіви. Однак в українській музиці вони
поглиблюють почуття пісенності, а в азербайджанській – підкреслюють танцювальну
основу, прикрашають мелодію своєрідним орнаментом.
Розучування пісні
„Курчатка”
Зверніть увагу! Для передачі
азербайджанського характеру перші слова «цип, цип…» слід співати коротко, легко
і точно. У наспівних фразах розспіви виконуйте м’яко, прикрашаючи мелодію.
Караоке. Пісня „Курчатка”
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Сьогодні ми познайомилися з особливостями
музики народів Закавказзя, а також на прикладі гопака з балету «Гаяне» Арама
Хачатуряна зрозуміли, що якою б незвичною не була музика, якому б народові вона
не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер. Познайомилися з особливостями музики народів
Середньої Азії; на прикладі «Туркменського танцю» Костянтина М’яскова побачили
ще один із прикладів звернення композиторів одного народу до музики іншого.
Немає коментарів:
Дописати коментар