Урок 27.
Тема:
Казкові Фінляндія та Норвегія
Мета:
• навчальна: визначити своєрідністьнорвезьких і фінлядських
пісень; з’ясувати жанрову подібність пісенної творчості обох народів на
прикладі протяжних ліричних і танцювальних народних пісень.
розвивальна: розвивати предметні та
міжпредметні компетентності і творчі здібності учнів, навички кантиленного
співу. Збагачувати слухацький досвід, емоційну сферу;
• виховна: виховувати в четвертокласників почуття патріотизму та
інтернаціоналізму. Формувати поважне ставлення до культури свого та інших
народів.
Музичний матеріал:
Ян
Сібеліус, сифонічна поема «Фінляндія». Едвард Гріг, «Захід сонця», Едвард Гріг,
«Захід сонця» (розучування) «Наша вчителька» Вірші Наталії Іванової Музика Анни
Олєйнікової (повторення) за бажанням вчителя, як додатковий матеріал
запропонований авторами підручника.
Як і всі країни Північної Європи,
Фінляндія вражає своїми казковими зимовими краєвидами. Дуже давно люди вірили,
що тут у дрімучих лісах живуть магічні істоти: тролі та ельфи, злі чаклуни й
добрі чарівники. Вважали, що зустріч із ними може змінити долю людини. А ще
саме у Фінляндії живе Сайта Клаус, який приносить подарунки дітям на
Різдво.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Ян Сібеліус народився 8 грудня 1865 в Гямеенлінні (шведська назва Тавастехус)
у Фінляндії. Був другим із трьох дітей доктора
Крістіана Густава Сібеліуса і Марії Шарлотті Борг. Хоч у родині
підтримувалися шведські культурні традиції, що беруть
початок від пращурів композитора, його віддали у фінську середню школу. У 1885 вступив до Імператорського університету в Гельсінкі— та його не приваблювала професія
юриста: незабаром він перейшов до Музичного інституту, де став найяскравішим
учнемМ.Вегеліуса. Багато його ранніх творів для камерних
ансамблів виконувалися студентами і викладачами інституту. У 1889Сібеліус одержав державну стипендію для навчання композиції
й теорії музики у А.Беккера в Берліні. Наступного року брав уроки у К.Гольдмарка і Р.Фукса
у Відні.
Після повернення Сібеліуса до Фінляндії відбувся його
офіційний дебют як композитора: була виконана симфонічна поема Куллерво
(Kullervo), ор. 7, для солістів, чоловічого хору й оркестру — за одним із
сказань фінського народного епосу Калевала. Це були роки небаченого патріотичного підйому, і
Сібеліуса негайно проголосили музичною надією нації. Незабаром він одружився з
Айно Ярнефельт, батьком якої був відомий генерал-губернатор, що очолював
національний рух.
У 1897 Сібеліус брав участь у конкурсі на заміщення посади
викладача музики в університеті, але зазнав невдачі, після чого друзі
переконали сенат заснувати для нього щорічну стипендію у 3000 фінських
марок.
Помітний вплив на ранню творчість Сібеліуса зробили два
фінських музиканти: мистецтву оркестровки його навчав Роберт
Каянус, диригент і засновник Асоціації
гельсінкських оркестрів, а наставником в області симфонічної музики був
музичний критик К. Т. Флодін. Прем'єра Першої симфонії Сібеліуса
відбулася в Гельсінкі (1899). У цьому жанрі композитор написав ще 6 творів —
останньої була Сьома симфонія (одночастинна Fantasia sinfonica), ор. 105,
вперше виконана у 1924 в Стокгольмі. Міжнародну популярність Сібеліус завоював саме завдяки
симфоніям, але популярністю користуються і його скрипковий концерт, й численні
симфонічні поеми, наприклад, «Донька Півночі» (Pohjolan tytär), «Нічна скачка і
схід сонця» (Nattlig ritt och soluppgang),
«Туонельський лебідь» (Tuonelen joutsen)
і «Тапіола» (Tapiola).
Більшість творів Сібеліуса для
драматичного театру (усього їх шістнадцять) — свідчення його особливої
схильності до театральної музики: зокрема, це симфонічна поема «Фінляндія» (Finlandia) (1899) і Смутний вальс (Valse triste) з музики до п'єси шурина
композитора А.Ярнефельта Смерть (Kuolema); п'єса була вперше поставлена у
Гельсінкі в 1903. Багато пісень і хорові твори Сібеліуса
часто звучали у нього на батьківщині, але за її межами майже невідомі:
очевидно, їхньому поширенню заважав мовний бар'єр, а крім того, вони позбавлені
характерних переваг його симфоній і симфонічних поем. Сотні фортепіанних і
скрипкових п'єс і кілька салонних сюїт для оркестру ще більше поступаються
кращим творам композитора, приводячи в зніяковілість навіть найвідданіших
шанувальників його таланту.
Творча
діяльність Сібеліуса фактично завершилася в 1926 симфонічною поемою Тапіола, ор. 112. Понад 30 років
музичний світ чекав від композитора нових творів — особливо його Восьмої
симфонії, про яку стільки говорилося; однак очікування не втілилися. У ці роки
Сібеліус писав лише невеликі п'єси, зокрема масонську музику і пісні.
Ще при
житті Сібеліус був вшанований так, як вшановували лише деяких художників.
Досить згадати численні вулиці Сібеліуса, парки Сібеліуса, щорічний музичний
фестиваль «Тиждень Сібеліуса». В 1939 «альма-матер» композитора, Музичний інститут, одержав назву
Академії імені Сібеліуса. Ім'ям цього композитора названо популярний нотний
редактор — Sibelius, а також астероїд 1405
Sibelius. Помер Сібеліус в Ярвенпя 20
вересня 1957.
Слухання.
Кінець XIX століття у Фінляндії характеризувався підйомом національної
самосвідомості і спробами уряду Росії цьому перешкодити шляхом посилювання
цензури. У лютого 1899 Маніфест Імператор Микола II опублікував, обмежував
автономію Великого князівства Фінляндського, що в свою чергу викликало протест
у Фінляндії, в тому числі і в колах діячів мистецтва. Серед діячів, обурених
політикою метрополії, був і композитор Ян Сібеліус, який, як вказує сайт
Sibelius.fi, порахував своїм завданням відобразити цей протест в музиці (ця
точка зору не є загальноприйнятою; так, сучасний біограф Сібеліуса Вейо Муртомякі
підкреслює, що сам Сібеліус ставився до своїх творів в першу чергу саме як до
музики, а не як до політичних деклараціям ).
Протягом року Сібеліус написав п'єси «Пісня афінян» і «Танення льодів
на річці Улео» (на слова поета С. Топелиуса, в яких звучить лейтмотив «Я
народився вільним і вільним помру»), а в жовтні створив цикл симфонічних
картин, приурочений до святам на честь фінської друку. У цикл входили увертюра
і шість картин, що ілюструють історію і міфологію фінського народу:
Пісня
Вяйнямейнена
Хрещення фінів
Герцог Юхан в замку Турку
Фіни у Тридцятилітній війні
Велика ненависть (присвячена тактиці «випаленої землі» і каральних
операцій російської армії у Фінляндії в ході Північної війни в 1714-1721 роках)
Пробудження Фінляндії
Виручка від виконання твору повинна була піти в фінський газетний
пенсійний фонд, але одночасно вона задумувалася як виступ у свободу слова проти
цензури російського генерал-губернатора Бобрикова.
Остання картина, «Пробудження
Фінляндії», була пізніше в тому ж році і в початку 1900 року перероблена в
самостійну симфонічну поему. Було вирішено, що твір буде виконуватися в ході
європейського турне диригента Роберта Каянуса, і за порадою друга Сібеліуса,
Акселя Карпелана, воно отримало назву «Родина». У листопада 1900 Сібеліус
завершив роботу над фортепіанної аранжуванням твори, ЯКІЙ, також за порадою
Карпелана, дав назву «Фінляндія». У лютому +1901 року Каянус вже диригував
симфонічною поемою під її новим, що зберігся до теперішнього часу, назвою.
Незабаром була опублікована нова, поліпшена версія музики, а в 1911 році у
вигляді оркестрової сюїти вийшли перероблені «Історичні картини», в які була
знову включена «Фінляндія». Сібеліус продовжував роботу над цією сюїтою до
лютого тисяча дев'ятсот двадцять одна року.
Однак «Фінляндія» придбала широку
популярність сама по собі. Її адаптували для військового оркестру в 1909 році,
для хору з оркестром в Англії в 1925 році і навіть для ансамблю маримбах в 1940
році. На співучу музику заключній частині поеми, відому як «Гімн Фінляндії»,
були написані численні пісні, зміст яких не мало нічого спільного з
батьківщиною Сібеліуса. Складалися тексти і в самій Фінляндії, і в +1937 році
70-річний Сібеліус отримав поштою текст, написаний тенором Вяйне Сола. На
основі тексту Сола Сібеліус написав хорову версію «Гімну Фінляндії». Найбільшу
популярність, проте, завоював текст Вейкко Коскенніемі, виконаний у 1940 році.
Хоча цей твір і не стало офіційним
гімном Фінляндії, воно широко відомо у себе на батьківщині. Цікаво, що на
музику «Фінляндії» був покладений справжній гімн сепаратистського держави
Біафра, що існувало в кінці 1960-х років на території Нігерії [3].
Сам Сібеліус, хоча й оцінювали
«Фінляндію» як «хорошу композицію», не виокремлював її серед інших своїх
творів.
Вокально-хорова
робота
Розучування
Прослухайте
музичний твір уже відомого нам норвезького композитора Едварда Гріга і
спробуйте визначити характер музики й образний зміст.
Аналіз
прослуханого твору
Ми прослухали
романс Едварда Гріга «Захід сонця». Композитор змалював вечірню пору, коли «на
землю знов приходить сон».
Складається
враження, що ввечері вітер ніби заколисує природу. Музика переважно ніжна,
лагідна та раптом стає схвильованішою (з’являється останній сплеск дня, що
минає). Зіставлення мажору (в першій частині) з мінором (у другій) дає змогу
сприймати цей твір як двочастинний.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.
Ми переконалися, що інколи переклад не потрібен! Музична мова допомагає слухачам будь-яких національностей зрозуміти задуманий авторами образ.
Та давайте
перевіримо правильність наших думок.
Повторне
слухання романсу «Захід сонця»
Розучіть пісню
Е. Гріга «Захід сонця».
Слідкуйте, щоб
ваше дихання було широким, а звучання голосних – округленим і протяжним.
У цьому вам
може допомогти передача фразування рухом руки.
Розучування
романсу «Захід сонця»
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом віють мрії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом віють мрії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
УРОКУ
• Який характер, особливості
російських частівок?
• Що спільного в російських
частівках з українськими коломийками?
Сьогодні ми
знайшли спільні риси ,
що об’єднують музику слов’янських народів.
